Олексій РОСОВЕЦЬКИЙ

03/09/2025

«Еддінгтон». Перший фільм про пандемію COVID-19

14 серпня в прокат вийшов один з найбільш інтригуючих фільмів програми Каннського кінофестивалю-2025 — сатиричний вестерн «Еддінгтон». Фільм став першою спробою в масовому кіно осмислити пандемію COVID-19 та її наслідки. У результаті вийшла отруйна і зла соціально-політична сатира, яка свідомо не дає відповідей на поставлені питання

«Чужий» як образ несвідомого, від якого не втекти

7хв читання

•

03/09/2025

«Чужий» як образ несвідомого, від якого не втекти

«Чужий: Земля», незважаючи на суперечливість концепції, став помітною серіальною прем'єрою цього літа — що, власне, тільки підтверджують мережеві баталії навколо перших епізодів. Серіал, що вийшов через п'ять років після перезавантаження франшизи «Чужий: Ромул», від творця антології «Фарго» (2014-2023) Ноя Хоулі зберігає ретрофутуристичний дизайн оригінального фільму «Чужий» (1977) Рідлі Скотта, несподівано змішуючи його з проблематикою іншого революційного сай-фаю легендарного британця «Той, що біжить по лезу» (1982). Що в серіалі добре, що не вдалося і чому образ ксеноморфа продовжує хвилювати уми, розглянемо на нашому традиційному сеансі кіноаналізу

Олексій РОСОВЕЦЬКИЙ

«Еддінгтон». Перший фільм про пандемію COVID-19

«Чужий» як образ несвідомого, від якого не втекти

Культ голлівудських кінозірок як втілення нарцисизму

Бути Джеймсом Бондом. Кіно і нарцисична проєкція

Як Стівен Спілберг подарував світові нову фобію. 50 років фільму «Щелепи»

Дзеркала, розп'яття, чорні окуляри: найвідоміші кінематографічні фетиші

Супермен та інші американські боги

Макгаффін Гічкока, моноліт Кубрика, валізка Тарантіно та інші символічні об’єкти в кіно

Чому жінкам потрібні казки: героїні кіно в міфологічному дзеркалі Шерон Блекі

35 років «Декалогу» Кесьльовського: мораль, віра і Жак Лакан

Архетип жінки-охоронниці — від Сари Коннор до героїнь Міядзакі

«Журнальний столик»: сатиричний горор як інструмент кінотерапії

Клінту Іствуду — 95. Еволюція голлівудської ікони маскулінності: від Брудного Гаррі до мачо, що плаче

Як герої кіно втрачали й знову набували маскулінності

Кіногерої під знаком Сатурна: мафіозі, репліканти, магнати

«Саван» Девіда Кроненберґа: казка про непропрацьоване горе

Що не так із фільмами про аутистів

Римські Папи на кіноекрані: нові, молоді й старі

«Матриця» як приклад супервізорського мислення в кіно

Метод супервізії в кіно. Від професора з «Коду да Вінчі» до кінокритика в «Клані Сопрано»

Головний сон в історії кіно. «Заворожений» Альфреда Гічкока

«Пурпурній розі Каїра» — 40 років. Фільм про те, за що ми любимо кіно

Від Фредді Крюгера до Ді Капріо: 5 головних фільмів про сновидіння

Стівен Кінг: король жахів і майстер психоаналізу

"Мій Марчелло": псевдотерапевтичний фільм про суть акторства

"Носферату" – перший блокбастер для покоління "тіктокерів"

Федеріко в країні психоаналізу: Фелліні 105 років

Пішов разом із вогнем. Помер великий режисер-сюрреаліст Девід Лінч

Бути чи не бути. 25 років фільму «Бути Джоном Малковичем»

Що добре і що погано у серіалі "Сто років самотності"

25 років «Бійцівському клубу»: нескромна чарівність божевілля

"Втеча з Шоушенка" — головний мотивуючий фільм ХХ століття

Чому ми так любимо сиквели, франшизи, кіновсесвіти та серіали?

Думати, як злочинець: як з'явилася професія профайлер

Серіал "Оленя": коли небезпечні мрії стають реальністю

У психоаналізу обличчя Еркюля Пуаро, Арагорна та Ганнібала Лектера

Як славетні коміки борються з депресією