Чому мистецтво вимагає контексту

Чи здатні ми побачити геніальне поза стінами галерей, аукціонів та концертних залів? 

У 2013 році, в той час, як з аукціону Крісті роботи Бенксі продавалися по 200 000 доларів, автор виставив у Центральному парку свої картини з підписом за ціною $60 за штуку. До кінця дня продавець насилу наторгував 420 USD.

Джошуа Белла, всесвітньо відомий скрипаль-віртуоз в 2007 році виступив в ролі вуличного артиста в метро. Послухати Белла, який регулярно збирає аншлаги по всьому світу, зупинилося лише 7 осіб. Вашингтон Пост задокументувала цей факт в рамках свого соціального експерименту. 

А зовсім недавно Бекмамбетов в одному інтерв'ю показував оригінальні малюнки Бакста 1910 року для балету "Шахерезада", які він купив на барахолці по 50 доларів за штуку. 

У випадку сучасного мистецтва навіть контекст не завжди працює. В одній галереї охоронець ручкою домалював очі безоким персонажам з картини учениці Малевича. В іншій галереї знову ж охоронець, з'їв шматок інсталяції. А прибиральниця знаменитого музею викинула частину експозиції, яку визнала сміттям. Втім, виносити сміття це її робота. Інша справа художник, який може з псування майна влаштувати перфоманс.

Робота “Комедіант” італійського художника Мауріціо Каттелана експонувалася на міжнародній виставці Art Basel в Майамі. Це знаменитий банан приклеєний скотчем до стіни. Художник планував спочатку вилити його в бронзі або смолі, але зрештою вирішив, що банан іноді просто банан. А скотч, відповідно, просто скотч.

До моменту коли вже двоє колекціонерів придбали твір Каттелана по 120 000 (покупцям вручили сертифікат, що підтверджує, що це арт-об'єкт, а не просто банан зі скотчем, і рекомендації, як правильно кріпити банан до стіни) його з'їли безкоштовно. На банан скоїв замах художник Девід Датуна.

У себе в Instagram творець повідомив, що це був перформанс “Голодний митець”. Акція пройшла без будь-яких санкцій для Датуна. У цьому місці згадується бідний охоронець з очками, якого звинуватили у вандалізмі, але ж якби він був не охоронцем, а художником…

Господарі Білого дому традиційно запозичують у музеїв твори мистецтва щоб облагородити інтер'єр Овального кабінету та інших приміщень резиденції. Кеннеді, наприклад, вибрали в Смітсонівському інституті картину “Курець” Ежена Делакруа. Обама з сім'єю облюбували абстрактне мистецтво у вигляді картин Джаспера Джонса і Марка Ротко.

У 2017 му році Білий дім зацікавився “Сніжним пейзажем” Вінсента Ван Гога, де він написав людину в чорному капелюсі, що йде разом зі своїм собакою по доріжці в Арлі. Однак головний куратор Гуггенхайма повідомила, що картина Ван Гога, погано переносить транспортування, тому музей не може надати твір у тимчасове користування. 

Куратор музею Ненсі Спектор запропонувала замість цього надати в Білий дім роботу вже відомого нам Мауріціо Каттелана "Америка", що представляє собою повністю функціональний унітаз з литого золота в 18 карат. “Америку” критики охарактеризували як гостру сатиру на непомірну тягу до багатства в США.

Музей Гуггенхайма виставляв "Америку" в туалеті п'ятого поверху, де відвідувачі могли вільно ним скористатися цілий рік. Однак виставка закінчилася, і унітаз міг потрапити в розпорядження президента і першої леді, «якщо вони зацікавлені в тому, щоб встановити його в Білому домі».

На цьому листування закінчилося, але набуло розголосу в Washington Post, що додало “Америці” певної цінності, хоча один тільки матеріал для її створення коштував понад мільйон доларів. 

У момент, коли в 2019 му році “Америку” вкрали вона оцінювалася в 6 млн.доларів і була представлена в палаці Бленхейм (родовому маєтку герцогів Мальборо, де народився Черчілль). Після крадіжки ціна скульптури злетіла ще на пару мільйонів. 

Сам творець спочатку не повірив у факт крадіжки. Йому це здалося занадто сюрреалістичним. Напевно адміністрація палацу думала також: навіщо окрема охорона золотому унітазу, підключеному до комунікацій? Тому демонтуючи його, злодії завдали “значної шкоди через затоплення" будівлі 18 сторіччя.

Так чи інакше, з музейного контексту арт-об'єкт вирвали, а 18-каратний метал свою цінність не втратив. "Чи побачимо ми коли-небудь цей туалет знову? Особисто мені цікаво, чи має він форму унітазу, якщо бути до кінця чесним", - сказав Бі-бі-сі комісар поліції і по боротьбі зі злочинністю Метью Барбер три роки по тому.