Ревізія професії: які зміни обговорюють на національних слуханнях щодо Закону про систему охорони психічного здоров’я

4 липня відбудуться національні слухання по Закону про систему охорони психічного здоров'я. На цих слуханнях обговорюватимуть два положення, які вже, можна сказати, готові й пройшли етапи розгляду. Це порядок сертифікації психологів і психотерапевтів та порядок безперервного професійного розвитку. Обидва документи безпосередньо впливатимуть на те, як спеціалісти будуть проходити сертифікацію та працювати далі. 

Для членів Української Психотерапевтичної Ліги, передбачено можливість отримати ці файли та ознайомитися з ними. Для більш широкого загалу я озвучу деякі моменти. 

По-перше, зараз чітко розділяються дві професії - психолог і психотерапевт. Це різні професії, різне навчання і різна сертифікація. Що говорить закон і вже доопрацьоване положення про сертифікацію психологів? Положення визначає, що сертифікувати психологів буде Нацкомісія, так, як це передбачено законом. Сертифікація відбуватиметься за напрямками роботи. Тобто, не можна буде просто сертифікуватися як «психолог». Необхідно буде обрати і підтвердити конкретний напрямок діяльності. 

Про напрямки роботи, які пропонує положення

Напрямків буде декілька. 

“Охорона здоров’я немедична”. Цей пункт ще в стадії обговорення і його, ймовірно, уточнять. Ідея наступна: під “немедичною охороною здоров’я” мається на увазі те, що в англомовному світі називається well-being, тобто благополуччя. Це про підтримку благополуччя людини. Про те, як допомогти їй бути більш ментально здоровою й благополучною. Це не про лікування симптомів, а про цей окремий напрямок роботи.

“Соціальна сфера”. Соціальна сфера – це не соціальна робота, але туди відноситься все те, що умовно ми привикли розуміти під роботою психолога. Наприклад, до спеціаліста прийшла умовна жінка після розлучення, яка важко переживає це, і спеціаліст з нею працює. Це можна віднести до соціальної сфери. В принципі, це все те, що ми відносили до традиційного психологічного консультування. 

“Сфера освіти”. Це для тих, хто хоче працювати як психолог у закладах освіти. 

“Безпека та оборона і цивільний захист” – це військова сфера. В неї буде також частково інша регуляція. Цей напрямок, скоріш за все, буде підпорядковано Міністерству оборони. 

“Фізична культура та спорт”. Зрозуміло, що це будуть спортивні психологи.

Напрямок культури та мистецтва. Поки для мене це незрозуміло. Що таке психолог в напрямку культури і мистецтва? Але культура і мистецтво мені подобаються, тому, можливо, це буде цікаво. 

“Бізнес, підприємництво, організаційна діяльність”. Тут, ніби, все зрозуміло. Це робота психолога в бізнесі. 

Ще є “Юстиція та правосуддя” та “Духовна опіка”. 

Отже, існують такі напрямки сертифікації і будь-який психолог може сертифікуватися як за одним напрямком, так і за кількома.

Для того щоб отримати сертифікацію за певним напрямком, окрім диплома про освіту, необхідно мати 80 БПР, тобто 80 годин безперервного професійного розвитку саме у вибраному напрямку. Це вимога для первинної сертифікації.

Наприклад, якщо є бажання сертифікуватися одразу у двох напрямках, наприклад - “Освіта” й “Соціальна сфера”, потрібно буде підтвердити 80 БПР окремо за кожним напрямком. Що таке 80 БПРів на практиці? Це 80 годин навчання. Для онлайн-формату це приблизно двомісячний курс. Якщо є потреба сертифікуватися в соціальній сфері, то знадобляться 80 БПРів із теми психологічного консультування, а саме - практичні підходи, методи роботи тощо. Головне, щоб навчання відповідало вибраному напрямку. 

Про ресертифікацію 

Для первинної сертифікації потрібно підтвердити 80 БПРів, а надалі передбачена ресертифікація кожні 5 років. Щоб пройти ресертифікацію, необхідно довести, що ви працювали за спеціальністю протягом цього періоду. 

Що може бути доказом? Для самозайнятих осіб - це виписка з ФОПа та/або договори з клієнтами. Для тих, хто працює у психологічних центрах чи інших установах, доказом може бути виписка з трудової книжки тощо. Більшість із нас працює у приватній практиці, тож важливо пам’ятати, що потрібно буде мати належні документи, які підтверджують діяльність як самозайнятої особи. Це може бути витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія декларації платника єдиного податку про отримані доходи за відповідним видом діяльності, а також договори з клієнтами.

Що потрібно для ресертифікації? По-перше, підтвердити, роботу за спеціальністю. По-друге, за п’ять років потрібно набрати 200 балів БПР, тобто 200 годин безперервної професійної освіти у напрямку, за яким потрібно ресертифікуватися. Це основна вимога для психологів.

Про нововведення для психотерапевтів 

У цих проєктах положень зафіксовано, що розширюється перелік базової освіти, на основі якої можна здобувати психотерапевтичну підготовку. Якщо раніше йшлося лише про спеціальність «Психологія» (053), то зараз пропонується розширити перелік до соціальних і гуманітарних галузей знань.

Я ще раз хочу нагадати: документи, текст яких я зараз коментую, поки що не затверджені остаточно і мають пройти публічне обговорення.

Станом на зараз у тексті зафіксовано пропозицію про розширення переліку базової освіти. Це означає, що здобути психотерапевтичну освіту можна буде на основі диплома магістра з будь-якої соціальної чи гуманітарної спеціальності, наприклад, педагогіки, філософії, економіки тощо. Це досить широкий спектр.

Важливо розуміти, що психотерапевтична підготовка передбачає окрему програму навчання - 1400 годин або приблизно 4 роки відповідно до європейських стандартів.

Про сертифікацію психотерапевтів

Щодо сертифікації психотерапевтів. Їх сертифікуватимуть саморегульовані організації, тобто професійні асоціації, які представляють відповідні методи. Потім ці асоціації подають дані про сертифікованих фахівців до Нацкомісії, і ця інформація вже вноситься в єдиний реєстр.

Для порівняння: психологів сертифікує безпосередньо Нацкомісія, а психотерапевтів - саморегульовані організації, які вже передають дані до Нацкомісії.

Щодо ресертифікації психотерапевтів - порядок повторної сертифікації, тривалість її дії, кількість необхідних годин безперервного професійного розвитку (БПР) визначатимуть самі асоціації. Тобто не буде єдиного централізованого стандарту, як для психологів, а вимоги залежатимуть від асоціації, яка акредитувала і визнала метод. 

Про створення спеціального реєстру провайдерів БПР

Буде створений спеціальний реєстр провайдерів БПР, тобто тих організацій і закладів освіти, які можуть проводити навчання, яке зараховується як безперервний професійний розвиток. Це можуть бути як установи вищої освіти, так і організації неформальної освіти, у даному випадку форма не має значення, але всі вони мають бути зареєстровані в цьому реєстрі. Так само й окремі курси, за які нараховуються БПР, мають бути зареєстрованими. 

Крім того, для кожного спеціаліста буде створено своєрідне «освітнє досьє». Тобто планується електронна система, де фіксуватимуться всі БПР. Уся освітня історія буде збережена й відображена в єдиній базі. Технічно цю систему ще треба допрацювати. Коли саме вона запрацює, точно не відомо. Але ідея саме така.

Маємо чесно сказати: є два шляхи, і це цілком нормально. Україна не перша країна, яка впорядковує психологічний ринок. Так робили всі країни Європи. Я на цю тему спілкувалася з італійськими колегами і вони розповідали цікаву історію. Коли в Італії вводили регуляцію, професійна спільнота розділилася на два табори. Хтось пішов у систему, а хтось сказав: “це ніби мафія. Просто тепер держава збирає “данину” за право працювати”. Частина почала називатися “консультантами” чи ще якось і працювати поза системою.

Так завжди відбувається, адже це певна архетипна історія. Як тільки щось починають регулювати, одразу з’являються обхідні шляхи. Коли регулювали торгівлю, з’явилося піратство. Коли посилили регулювання фінансової сфери - з’явилися криптовалюти, як альтернатива. Будь-яка регуляція за принципом компенсаторності народжує інші шляхи.

Якщо ви хочете працювати в системі, називатися психологом або психотерапевтом і мати офіційне визнання, треба звикати все фіксувати й документувати. Все має бути прозоро й підтверджено. Або ж можна не взаємодіяти із системою й шукати інші шляхи, як варіант. 

Про бали безперервного професійного розвитку

БПР — це бали за навчання, яке підвищує вашу професійну компетентність. Це можуть бути: лекції, теоретичні курси, супервізія, особиста терапія (у певних пропорціях). 

Я вже говорила про те, що буде реєстр провайдерів БПР, тобто тих організацій, які можуть проводити навчання, що офіційно зараховується як БПР. І буде ваше «освітнє досьє» - електронна система, де фіксуватиметься, скільки і яких БПР ви пройшли. Для психологів це все контролюватиме Нацрада. Вона ж визначатиме, що саме вважати БПР. Зараз у чинному проєкті положення це ще не дуже чітко прописано. Але в робочих групах звучала ідея, щоб можна було б зараховувати супервізію і особисту роботу частково як БПР, наприклад, 50% теорія, 50% супервізія або особиста терапія. Пропорції ще можуть змінитися, це питання дискусії.

Для психотерапевтів це визначатимуть саморегульовані організації (СРО), тобто професійні асоціації, які сертифікують метод. Вони самі вирішуватимуть, у яких пропорціях зараховувати теорію, супервізію, особисту терапію тощо.
Про можливі скарги клієнтів

Чи може незадоволений клієнт оскаржувати консультацію? Звісно, завжди можуть бути спроби оскарження. Але про що саме може бути скарга? Наприклад, якщо спеціаліст працюєте у школі, але має сертифікацію лише у соціальній сфері — це можна довести.

Натомість якщо спеціаліст працює у приватній практиці з запитами «як покращити стосунки» чи «як впоратися зі стресом» — це типова соціальна сфера, і довести, що «не той спеціаліст», практично неможливо. 

Тому раджу: укладайте з клієнтами письмовий договір. Там можна прямо прописати ваш напрям сертифікації й підтвердити, що клієнт це розуміє та погоджується. Це найпростіший спосіб убезпечити себе. Якщо маєте сумніви — порадьтеся з юристом, щоб усе було коректно оформлено.

Багато сфер дуже взаємопроникні. Дуже складно провести чіткі межі між соціальною сферою і напрямом «благополуччя». Головне розуміти: більшість психологів, особливо ті, хто веде приватну практику, працюють із запитами, які точно підпадають під соціальну сферу. І саме цей напрям найбільш універсальний для сертифікації.

Про супервізорів

Супервізори теж будуть поділені на категорії. Будуть окремі супервізори для психологів - для них буде створено окремий реєстр, який вестиме Нацкомісія. Якщо спеціаліст працює з супервізором із цього реєстру, його супервізія може зараховуватися як підтвердження годин безперервного професійного розвитку (БПР).
Для психотерапевтів також буде окремий реєстр супервізорів, але його вестимуть саморегульовані організації (СРО) - асоціації, які визнають методи і готують спеціалістів. Тут важливо розуміти ще один аспект: є окремий перелік психотерапевтичних методів, визнаних в Україні. Раніше його затверджував МОЗ, але зараз психотерапія виходить із прямого підпорядкування МОЗ, і цей список планують оновити. Причини для цього дві: юридична - зміна регулювання, та змістова - старий перелік був нечіткий і змішував методи з методиками.

Метод - це великий теоретичний підхід із комплексною основою. Методики - це лише інструменти. Зараз ці категорії змішані у списку, тому його планують уточнити і зробити більш системним.

Про оновлений перелік методів

У новій редакції, з імовірністю понад 90%, будуть визнані такі підходи:

психоаналіз / аналітична психологія (можливо, під єдиним загальним пунктом як психоаналітичні або психодинамічні методи);

• когнітивно-поведінкова терапія (КПТ);
• гештальт-терапія;
• транзактний аналіз (з великою ймовірністю);
• інші підходи, що поширені в Європі.

Це буде перелік визнаних методів. Паралельно існуватимуть асоціації, які представляють ці методи і навчають цим методам. На один метод може бути кілька асоціацій, як це прийнято у світі. Є й так звані «парасолькові» асоціації, що об'єднують кілька методів.

Про сертифікацію й професіоналізм

Я часто називаю цей процес «сертифікаційною лихоманкою», на зразок золотої лихоманки в історії США. І хочу окремо наголосити: важливо чітко розділяти сертифікацію і професіоналізм. Жодна сертифікація сама по собі не зробить нікого гарним спеціалістом і не гарантує потік клієнтів. Це лише «вхідний квиток» для тих, хто хоче працювати офіційно у системі, називаючись «психологом» або «психотерапевтом».

Так само і навчання, і супервізія, і особиста терапія - є години, які потрібні для сертифікації. І це мінімальний стандарт. Але крім цього мінімуму є й реальний розвиток професійності. Уявіть сертифікацію, як візу для поїздки до Парижу. Так, віза дозволяє перетнути кордон, але вона не гарантує гарного відпочинку. Для цього потрібні гроші, планування, вміння насолоджуватися життям. Так само й у психології - сертифікація відкриває двері, але справжнім капіталом є навички, досвід і професіоналізм.

Про зміни у регулюванні й законі

Коли все це почне працювати? Закон підписали у січні 2025 року. Він набирає чинності через рік, тобто у січні 2026-го. Поки сертифікація не є обов’язковою. Але з моменту набрання чинності закону для роботи під титулом «психолог» або «психотерапевт» потрібна буде сертифікація.

Про право консультувати без сертифікації

Часто питають: чи можна консультувати без сертифікації, закінчивши якісь курси? Якщо під «курсами» мається на увазі кілька місяців навчання, то цього недостатньо для повноцінної підготовки. Але якщо хтось хоче вести консультування низької інтенсивності (коучингового типу, із простими запитами), формально це не заборонено. Поліція не прийде через кількох клієнтів. Але треба розуміти: це шлях із обмеженими можливостями розвитку. Якщо уже є певна освіта й навички, краще вступати до магістратури з психології та працювати як психолог-інтерн під супервізією. Це дозволено законом і дає змогу професійно розвиватися.

Про психолога-інтерна

«Інтерн» - це статус, який дозволяє консультувати під супервізією ще під час навчання. Конкретні вимоги (кількість супервізійних годин, умови роботи) ще будуть визначені положеннями, але логіка така - це можливість працювати, навчаючись і набираючись досвіду.

Про плани й терміни впровадження

Зараз є зафіксовані строки для запуску системи. Наприклад, до вересня має бути створена нормативна база. Але реалістично повноцінна робота реєстрів і системи сертифікації навряд чи почнеться раніше 2026 року.
4 липня відбудуться національні слухання, після яких ми обов’язково поділимося оновленою інформацією.