Психологів визнали частиною системи охорони здоров’я

Це не гучна фраза, а норма закону, яка відкриває нові юридичні й професійні горизонти для тих, хто працює або хоче працювати в медичних закладах. У 2025 році Україна вперше на законодавчому рівні визнала психологів як фахівців сфери охорони здоров’я - нарівні з реабілітологами, логопедами та іншими немедичними спеціалістами. Це означає нові вимоги, нові можливості й чітке місце психолога в команді, яка надає допомогу пацієнтам.

У лютому 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон України № 4246-IX. Йдеться про «Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я». Президент підписав його 26 березня, а вже 27 березня закон офіційно набрав чинності. Початок практичної реалізації — з 27 вересня 2025 року.

Головне нововведення, на яке варто звернути увагу професійній спільноті: в українському законодавстві вперше чітко розмежовано поняття «медичні працівники» та «працівники сфери охорони здоров’я». До останньої категорії офіційно включено фахівців немедичних професій: психологів, клінічних психологів, реабілітологів та інших.

Це не просто формальність. Таке розмежування змінює юридичний і практичний статус частини фахівців, які досі залишалися в «сірій зоні» між медициною та соціальною сферою. Тепер їхню діяльність буде чітко вписано в систему охорони здоров’я — із відповідними правами, обов’язками та перспективами.

Відповідно до оновленої редакції статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, психологи з відповідною кваліфікацією, які здійснюють професійну діяльність у сфері охорони здоров’я відповідно до вимог МОЗ, тепер офіційно визнаються працівниками сфери охорони здоров’я.

Що змінюється на практиці? Такі фахівці отримують право бути частиною мультидисциплінарних команд, брати участь в наданні допомоги пацієнтам, зокрема вдома, а також включаються в систему безперервного професійного розвитку, яка діє у сфері охорони здоров’я.

Втім, юридичне визнання - це далеко не автоматичний «пропуск» у медичну систему.
Закон чітко визначає, які умови повинен виконати психолог, щоб працювати в закладах охорони здоров’я.

По-перше, необхідно мати освіту за спеціальністю «психологія» або суміжною спеціальністю, яку визнає Міністерство охорони здоров’я. До суміжних можуть належати спеціальності поведінкової, соціально-гуманітарної або медико-реабілітаційної спрямованості, наприклад, соціальна робота, педагогіка або ерготерапія. Головна умова — достатній обсяг психологічної підготовки та відповідність освітньої програми основним критеріям МОЗ.

До затвердження професійних стандартів (які наразі розробляються) рішення про те, чи є конкретна спеціальність «суміжною», ухвалюватиме Міністерство охорони здоров’я.

Крім того, від психолога може знадобитися додаткова підготовка або післядипломна освіта у сфері охорони здоров’я, якщо це буде передбачено новими професійними стандартами (чекаємо на їх затвердження). Її можна буде отримати в процесі роботи. Але, поки що діють ті кваліфікаційні вимоги, які були актуальними на момент прийняття Закону № 4246-IX.

Визнання психологів частиною системи охорони здоров’я — це не просто нормативна перемога. Це крок до інституціоналізації професії, яка тривалий час залишалася на перетині освіти, соціальної сфери та приватної практики. Новий закон нарешті окреслює рамки, в яких психолог може прозоро й стабільно будувати кар’єру в медичному закладі.

У наступній статті ми розповімо, які моделі мультидисциплінарної роботи МОЗ уже підтримує, в яких протоколах клінічної допомоги роль психолога вже визначена і на що впливає участь у БПР від МОЗ.