«Психолог, прийміть криптовалюту»: нова схема шахрайства через відеозустрічі

Психологи, які працюють онлайн, дедалі частіше стають мішенню цифрових аферистів. Одна з психологинь нещодавно поділилася історією в професійній групі у Facebook. Її випадок став прикладом нової шахрайської схеми, замаскованої під звичайний запит на консультацію.

Все почалося з повідомлення у месенджері. Чоловік представився помічником керівника, який шукає психолога. Запитав умови співпраці, поцікавився форматом оплати. Психолог повідомила, що працює лише після передоплати й виключно з самим клієнтом.

Наступного дня до неї звернувся вже "керівник". Він підтвердив домовлений час і попросив посилання на Zoom-зустріч. Але невдовзі почалися проблеми: клієнт заявив, що не може приєднатися через корпоративні обмеження, і наполегливо надсилав власні лінки на зустріч.

Психолог створила альтернативну Google Meet-зустріч, однак той наполягав, що й це "не працює" і що "система дозволить увійти лише через його посилання". Урешті вона погодилася.

Під час онлайн-сесії, в якій клієнт був без відео (пояснив це технічними труднощами), з її крипторахунку на біржі було виведено кошти. Після цього він припинив зв’язок, видалив переписку і зник.

Коментар правоохоронця

Андрій Л., підполковник Нацполіції, фахівець з кіберзлочинності:

«Ми бачимо нову хвилю фішингових атак, орієнтованих на фахівців, які працюють онлайн. У цьому випадку використано техніку соціальної інженерії - шахрай пропонує перейти за спеціально створеним лінком, через який отримує тимчасовий доступ до активної сесії браузера або гаманця. Найвразливішими є ті, хто працює з фінансовими сервісами без двофакторної автентифікації».

Щоб уникнути подібних випадків, експерт рекомендує:

• Створювати відеозустрічі самостійно. Ніколи не переходити за посиланнями від клієнтів, навіть якщо це Zoom або Google Meet.
• Використовувати окремі акаунти або пристрої для фінансових операцій. Не відкривати криптогаманці під час сесій.
• Увімкнути двофакторну автентифікацію всюди — на біржах, у месенджерах, на email.
• Не відкривати підозрілі файли чи лінки.
• Зберігати скріншоти, часи комунікації та, якщо можливо, IP-адреси.
• У разі інциденту — звертатися до поліції. Навіть при невеликій сумі важливо фіксувати факт злочину.

«Психологи часто не сприймають себе як об'єкт кіберзагроз. Але саме довіра, на якій тримається їхня робота, і стає уразливим місцем», — наголошує правоохоронець.

Юридичний аспект

Вікторія Поліщук, фахівчиня з права в галузі інформаційних технологій:

«Кіберзлочини з використанням криптогаманців, сьогодні одні з найскладніших у розслідуванні, але це не означає, що варто опускати руки. Обов’язково подавайте заяву до поліції, звертайтесь до служби підтримки платформи. Зберігайте скріншоти, часи активності, повідомлення. Кожна деталь може стати доказом, адже зібрані вами матеріали можуть бути використані як у кримінальному провадженні, так і в міжнародному запиті до платформи. Ваша уважність сьогодні — це захист для вас і для колег у майбутньому», — підсумовує юристка.

І як висновок

Ця історія, нажаль, не є винятком, а скоріше, це - тривожний сигнал для всієї психологічної спільноти. Онлайн-практика відкриває нові можливості, але водночас і нові ризики. Шахрайські схеми стають дедалі переконливішими, а комунікація в месенджерах — основним інструментом впливу.

Злочинці вже не маскуються під банківських працівників, вони стають «клієнтами», вивчають ритм нашої роботи, стиль комунікації, навіть терміни й термінологію. У таких умовах психологам важливо не лише володіти професійною етикою, а й цифровою обережністю.

Не переходьте за чужими посиланнями. Не залишайте відкритими доступи до фінансових сервісів під час роботи. І найголовніше - не мовчіть, якщо зіткнулися з подібним. Професійна солідарність і обмін досвідом - це теж частина нашої безпеки.