Оновлення класифікаторів хвороб та інтервенцій: що це означає для психологів у системі МОЗ

14 липня 2025 року МОЗ України видало наказ № 1120, яким затверджено нову редакцію Таблиці співставлення медичних послуг із кодами національних класифікаторів НК 025:2021 та НК 026:2021. Для психологів, які працюють у державних медичних закладах, це означає нові вимоги до кодування послуг, медичної документації та включення до статистичної звітності. Оновлення стосується ідентичності фаху, клінічної практики й міждисциплінарної взаємодії.

Класифікатори як мова системи охорони здоров’я

Національний класифікатор НК 025:2021 — це адаптована до українських реалій версія Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10), з урахуванням австралійської моделі. Він визначає діагнози, які фіксуються в системі електронного здоров’я (ЕСОЗ), зокрема — психічні та поведінкові розлади. У свою чергу, НК 026:2021 — це класифікатор медичних інтервенцій, який детально описує, які саме послуги надає фахівець: психологічне консультування, психотерапевтичні сесії, психодіагностичні процедури тощо.

Саме ці два класифікатори визначають, що вважається «медичною послугою», та яким чином вона має бути зафіксована. Якщо втручання не має відповідного коду або пов’язано з некоректним діагнозом — система не визнає його як легітимну медичну дію. Це унеможливлює офіційну звітність, фінансування з боку держави, а в деяких випадках — і правовий захист для самого фахівця.

Суть змін: оновлена Таблиця співставлення

Наказом МОЗ № 1120 внесено зміни до таблиці, яка співставляє конкретні медичні послуги з їхніми кодами в НК 025 і НК 026. Йдеться не лише про технічне оновлення формулювань: у новій редакції уточнено відповідність між психічними розладами (наприклад, депресією, ПТСР, тривожними розладами) і відповідними клінічними втручаннями з боку психолога чи психотерапевта. Це дає змогу фіксувати консультування або терапію не лише як загальну допомогу, а як цілеспрямоване медичне втручання, прив’язане до конкретного клінічного випадку.

Оновлення торкається як амбулаторної, так і спеціалізованої допомоги, а також реабілітаційних послуг. Таким чином, психологи, які працюють у складі багатопрофільних команд або надають допомогу в рамках Програми медичних гарантій, отримують більш чіткий інструмент обліку своєї роботи.

Наслідки для практикуючих психологів

Для фахівців, які працюють у державних медичних установах, нова Таблиця співставлення означає підвищені вимоги до точності документації. Будь-яка медична послуга, включно з психологічною, має бути зареєстрована через відповідний код інтервенції та узгоджена з діагностичною категорією. Без цього робота психолога може залишитися поза межами системної звітності або навіть вважатися «ненаданою».

Крім технічного аспекту, оновлення має і професійну складову. Воно впливає на видимість психологічної допомоги в межах системи охорони здоров’я. Чим точніше зафіксовано втручання — тим легше довести його значущість, обсяг, частотність і вплив на стан пацієнта. Це, у свою чергу, стає підґрунтям для включення психологічної допомоги до медичних протоколів, нормативів навантаження і навіть тарифікації в межах державного фінансування.

Ще один важливий аспект — узгодження національних класифікацій із міжнародними підходами. Наприклад, МКХ-11 передбачає зовсім іншу структуру класифікації розладів особистості, ніж МКХ-10, а DSM-5 активно використовується у дослідницькій та клінічній практиці за межами України. Психологам варто вміти орієнтуватися у відповідностях між цими системами, щоби бути здатними до міждисциплінарної взаємодії на глобальному рівні.

Коментар

«Класифікатори — це не бюрократія, а спосіб зробити нашу роботу видимою. Якщо психолог не фіксує інтервенції відповідно до нормативної бази, його діяльність залишається статистично непомітною. У сучасній системі охорони здоров’я важливо вміти говорити мовою медичної документації — не лише для звітності, а й для професійного визнання», — зазначає Ірина Самаль, клінічна психологиня, експертка з організації психологічної допомоги в медичних закладах.