Дослідження показало: діти, які зазнавали словесних образ, частіше страждають від психічних розладів у дорослому віці

Аналіз продемонстрував, що довготривалий вплив на психічне благополуччя може бути навіть серйознішим, ніж у тих, хто в дитинстві пережив фізичне насильство. Згідно з результатами, батьки, які висміюють, принижують або погрожують своїм дітям, на 64% підвищують ризик розвитку психічних проблем у дорослому віці.

Дослідження також показало, що кількість випадків фізичного насильства зменшилась з часом, тоді як частота словесних образ, навпаки, зросла.

Публікація в BMJ Open базується на аналізі даних 20 687 дорослих учасників із семи великих досліджень, проведених у період з 2012 по 2024 рік. Усі ці дослідження використовували стандартизовані запитання щодо фізичного та словесного насильства в дитинстві (на основі шкали ACE — негативного дитячого досвіду) та шкалу психологічного благополуччя Уорика–Едінбурга для оцінки окремих і комплексних показників ментального здоров’я в дорослому віці. Протягом двох тижнів учасників опитували про їхній психоемоційний стан, а відповіді оцінювали за шкалою, яка дозволяла визначити рівень суб’єктивного благополуччя.

Результати показали: фізичне насильство пов’язане з підвищенням імовірності низького психічного благополуччя на 52%, а словесні образи — на ще вищий показник у 64%.

Крім того, дослідники виявили, що поєднання фізичного та словесного насильства значно погіршує психічне здоров’я. Серед тих, хто не зазнавав насильства в дитинстві, частка людей з низьким рівнем благополуччя становила 16%. У групі, яка зазнала фізичного насильства, цей показник зростав до 22,5%; при словесному — до 24%; а за наявності обох типів — до 29%.

Водночас, рівень поширення фізичного насильства за останні десятиліття знизився удвічі — з 20% серед тих, хто народився у 1950–1979 роках, до 10% серед народжених після 2000 року. Натомість словесні образи стали траплятися частіше: з 12% у покоління, народженого до 1950 року, до 20% у покоління після 2000-х.

Ці дані доповнюють попередні дослідження, які показали, що словесне насильство в дитинстві пов’язане з вищим ризиком самопошкоджень, вживання наркотиків та ув’язнення.

"Наше дослідження показує, що принизливі, агресивні чи образливі висловлювання на адресу дітей можуть мати довготривалі наслідки для психічного здоров’я — не менш серйозні, ніж фізичне насильство", — зазначив професор Марк Белліс з Ліверпульського університету імені Джона Мурса, головний автор дослідження.

"Ще тривожнішою є тенденція, яку ми спостерігали протягом періоду дослідження: фізичне насильство зменшується, а словесна агресія — зростає… Це потенційно нівелює покращення в психічному здоров’ї, які ми могли би очікувати від зменшення фізичної шкоди", — додав він.

Автори вказують і на обмеження дослідження — зокрема, неможливість оцінити ступінь жорстокості обох форм насильства та з’ясувати причини змін у поширеності фізичних і словесних образ.

"Хоча ми не досліджували чинники, що стоять за цими тенденціями, важливо розуміти: не можна просто замінити одну форму дитячої травми на іншу", — підкреслила Белліс. "Саме тому ми маємо не лише застерігати батьків, чого не слід робити, а й давати чітку, практичну підтримку й поради, які допоможуть їм виховувати дітей у здорових, турботливих стосунках"

Аналіз також показав, що учасники, народжені після 2000 року, частіше повідомляли про низький рівень психічного благополуччя. Чоловіки частіше зазначали, що ніколи або майже ніколи не почувалися оптимістичними, корисними чи близькими до інших. Жінки частіше вказували, що їм рідко або ніколи не вдавалося розслабитися.

Джессіка Бонді, засновниця благодійної організації Words Matter, що має на меті покласти край словесному насильству щодо дітей, так прокоментувала результати:

"Це дослідження підтверджує: слова можуть ранити глибоко й надовго. Вони справляють серйозний вплив на психіку дитини та її розвиток. Будь-які успіхи в боротьбі з фізичним насильством можуть бути зведені нанівець зростанням словесної агресії. Ми повинні діяти вже зараз, щоб протистояти довготривалій шкоді, яку завдає жорстока, критична або контролююча мова. Дітей потрібно підтримувати, а не принижувати. Від цього залежить психічне здоров’я наступного покоління — і наше спільне майбутнє"