Довіра до інших і до інститутів підвищує добробут

Згідно з дослідженням, опублікованим Американською психологічною асоціацією, люди з вищим рівнем довіри, як до оточення, так і до установ, повідомляють про вищий рівень суб’єктивного добробуту. Це один із ключових показників якості життя, а також предиктор здоров’я та довголіття. Рівень добробуту у них значно вищий, ніж у тих, хто довіряє менше. Дослідження також показало, що довіра і добробут взаємно підсилюють одне одного з часом.

«Наші результати свідчать: довіра відіграє ключову роль у тому, наскільки щасливими та задоволеними почуваються люди різного віку, особливо діти, підлітки та літні люди. Чи йдеться про довіру до інших, до суспільства чи до інститутів — усі її форми важливі для добробуту», — зазначила Катрін Фінкенауер, доктор філософії, професорка Утрехтського університету та співавторка дослідження, опублікованого в журналі Psychological Bulletin.

Суб’єктивний добробут відрізняється від інших типів тим, що зосереджується на тому, як люди оцінюють власне життя, а не на зовнішніх факторах - фізичному здоров’ї, матеріальному становищі чи освіті. Його зазвичай вимірюють за допомогою самооцінок.

Щоб глибше зрозуміти зв’язок між довірою та добробутом, науковці провели метааналіз існуючих робіт, включивши майже тисячу результатів досліджень за участю понад 2,5 мільйона людей віком від 6 до 84 років із різних країн. Найчастіше вивчалися дані зі США (43 дослідження), Китаю (37) та Великої Британії (19). Аналіз охоплював три типи довіри на індивідуальному рівні (міжособистісну, інституційну та загальну), а також різні показники добробуту.

«У нашому дослідженні добробут включає як емоційні переживання, наприклад, як часто людина почувається щасливою чи сумною, чи повідомляє про симптоми тривожності або депресії, так і більш рефлексивні судження: чи задоволена вона своїм життям загалом», - пояснює співавторка Марліз Мейс, доктор філософії, доцентка Утрехтського університету.

Дослідники з’ясували, що люди, які більше довіряють іншим, інститутам чи суспільству в цілому, зазвичай почуваються щасливішими та більш задоволеними життям, ніж ті, хто довіряє менше.

Довіра — це сполучна тканина, яка утримує разом стосунки, спільноти та суспільства. Попередні роботи доводять: підтримувальні, здорові взаємини є ключем до добробуту, а довіра відіграє центральну роль у створенні та підтримці цих зв’язків. За словами Фінкенауер, саме це може пояснити, чому люди, що довіряють іншим і установам, частіше демонструють вищий рівень добробуту.

Частина проаналізованих робіт була лонгітюдною, що дозволило відстежити зміни з часом. Виявилася чітка закономірність: довіра сприяє зростанню добробуту, а люди, які почуваються краще у своєму житті, як правило, згодом стають більш довірливими.

«У сучасному світі, де медіа можуть як об’єднувати, так і дезінформувати, збереження суспільної довіри важливе як ніколи», - підкреслила Фінкенауер. - «Розвиваючи медіаграмотність і запроваджуючи справедливі правила, ми робимо важливі кроки для захисту цієї довіри».

«Але довіру не можна нав’язати силою, її можна лише заслужити, — додала вона. — Родини, школи та уряди несуть відповідальність за створення умов, у яких люди можуть покладатися одне на одного. Укріплюючи довіру, ми одночасно підтримуємо психічне здоров’я та згуртованість спільнот».