Психічне здоров’я в центрі реформ: Україна та ЄС узгоджують подальші кроки

Про ключові результати зустрічі з делегацією Європарламенту в Києві нашому виданню повідомив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайло Радуцький. Обговорення стосувалося реформ охорони здоров’я, євроінтеграційних законів і Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» — і має безпосереднє значення для практики психологів. 

Під час зустрічі з Комітетом Європарламенту з питань громадського здоров’я (SANT) українська сторона представила ключові досягнення: трансформацію системи охорони здоров’я, створення незалежних інституцій (НСЗУ, МЗУ, ЦГЗ), запуск неонатального скринінгу, розширення «Доступних ліків» та впровадження закупівель за механізмом ДКД. Але що це означає для психологів? Передусім — формування нової медичної екосистеми, у якій психічне здоров’я перестає бути периферією. Воно включене в загальні стратегії, а отже — стає предметом системного фінансування, стандартизації, законодавчого регулювання. 

Україна виконала 88% євроінтеграційних зобов’язань у сфері охорони здоров’я. Це не лише про статистику. Це про нові правила гри. Зокрема:

• Закон про систему громадського здоров’я (2022) уперше інтегрує ментальне здоров’я як частину загального добробуту нації. Передбачено: епіднагляд за психосоціальними наслідками війни, міжвідомчу координацію, роботу з уразливими групами.

• Закон про лікарські засоби створює умови для офіційного обігу психотропів і анксіолітиків, які часто потрібні в супроводі терапії — зокрема в роботі з ПТСР.

• Антитютюновий закон — не лише про куріння, а про зміну поведінкових моделей, залежностей, якісну профілактику, що все частіше потребує психологічного супроводу.

Запущена у 2022 році за ініціативи Олени Зеленської, програма «Ти як?» — це не просто соціальна кампанія. Це фактичний запуск нової парадигми: психічне здоров’я як державний пріоритет, де психолог — не волонтер і не фахівець на підміні, а повноцінна частина системи.

Для психологів це відкриває нові ролі:

• робота у закладах первинної ланки;

• участь у мобільних бригадах і кризових інтервенціях;

• навчання педагогів і медиків навичкам психосоціальної підтримки;

• супровід військових, переселенців, дітей у громадах;

• координація з МСП, НСЗУ, місцевою владою.

Більше того, за підтримки ВООЗ і міжнародних фондів зараз формуються єдині стандарти надання психологічної допомоги, адаптовані до українських реалій війни. Це шанс для фахівців включитися в роботу на національному рівні.

Голова делегації Європарламенту Адам Ярубас підкреслив: головний виклик — доступ до медичних і психосоціальних послуг в умовах війни. Особливо у сільських громадах, на деокупованих територіях, серед ВПО.

Однак ситуація змінюється. Україна приєдналася до Договору про спільні закупівлі з ЄС, що полегшить постачання критично важливих ліків і засобів психіатричної допомоги. Психологам це дає змогу працювати з клієнтами, які приймають препарати, у більш передбачуваних умовах, а також впливати на адаптацію протоколів лікування і супроводу.