Нарциси частіше почуваються ізгоями

Нарциси частіше відчувають себе підданими остракізму, ніж їхні менш егоцентричні однолітки, згідно з дослідженням, опублікованим Американською психологічною асоціацією. Це може бути пов’язано не лише з тим, що їх уникають через особливості їхньої особистості, а й зі схильністю хибно тлумачити неоднозначні соціальні сигнали як виключення.

«Відчуття остракізму — це суб’єктивний досвід, що базується на сприйнятті соціальних сигналів індивідом. Деякі люди можуть свідомо зазнавати остракізму, тоді як інші можуть просто вважати, що їх виключають, коли це не так», — сказала провідний автор Крістіана Бюттнер, доктор філософії з Базельського університету. «Наші результати показують, що люди з вищим рівнем нарцисизму більш чутливі до сигналів виключення, що призводить до того, що вони частіше сприймають остракізм».

Дослідження було опубліковане в журналі Journal of Personality and Social Psychology.

Хоча нарцисизм може набувати різних форм, дослідники вирішили зосередитися виключно на грандіозному нарцисизмі, який включає такі риси, як почуття переваги, домінування, сильне бажання захоплення та тенденцію до пошуку статусу і визнання.

Дослідницька група спершу проаналізувала дані Німецької соціально-економічної панелі — довгострокового загальнонаціонального репрезентативного опитування приблизно 22 000 домогосподарств у Німеччині. Зосередившись на 1592 респондентах, які у 2015 році відповіли на запитання про нарцисизм і остракізм, дослідники виявили, що люди з вищим рівнем нарцисизму повідомляли про значно більший рівень соціального виключення.

Щоб підтвердити ці результати, вчені провели двотижневе дослідження за участю 323 осіб. Вони пройшли оцінку рівня нарцисизму та повідомили про попередні відчуття соціального виключення. Упродовж наступних 14 днів учасники фіксували моменти, коли почувалися виключеними або знехтуваними, використовуючи мобільний застосунок.

«Учасники з вищими показниками нарцисизму повідомляли, що частіше почуваються виключеними у повсякденному житті, що узгоджується з результатами нашого попереднього опитування», — зазначила Бюттнер.

Серія експериментів за участю понад 2500 учасників додатково досліджувала зв’язок між нарцисизмом і почуттям виключеності. В одному експерименті учасники долучалися до віртуальної гри з кидання м’яча, де двоє інших гравців або включали їх у гру, або ігнорували. В іншому експерименті учасникам представили гіпотетичні соціальні сценарії, і їх попросили оцінити, наскільки виключеними вони себе почували.

Результати показали, що нарцисичні особистості з більшою ймовірністю сприймають неоднозначні соціальні взаємодії, де остракізм не виражений явно, як виключення. Ще більше підкріплюючи це сприйняття соціальної ізоляції, додаткові експерименти показали, що люди часто вважають за краще уникати людей із високим рівнем нарцисизму.

Цікаво, що дослідники також виявили докази того, що зв’язок між нарцисизмом і соціальною ізоляцією працює в обох напрямках.

«Нарцисизм може сприяти соціальній ізоляції, але остракізм сам по собі також може сприяти розвитку нарцисичних рис», — пояснила Бюттнер.

Аналізуючи дані національного опитування, проведеного у Новій Зеландії протягом 14 років і охопившого понад 72 000 учасників, дослідники помітили, що зміни у відчутті відчуженості через рік супроводжувалися змінами у рівні нарцисизму — і навпаки.

За словами Бюттнер, ці результати підкреслюють складну взаємодію між рисами особистості і соціальним досвідом. Розуміння цього зв’язку може допомогти краще вирішувати конфлікти на робочому місці, зменшувати соціальну ізоляцію і навіть вирішувати ширші суспільні проблеми.

«Якщо люди з високими нарцисичними рисами частіше почуваються виключеними і зазнають виключення, це може сприяти ескалації напруженості на робочих місцях або в соціальних групах. Водночас їхня підвищена чутливість до виключення може робити їх більш схильними до агресивної реакції», — зазначила вона. «Ці результати свідчать про те, що втручання, спрямовані на покращення міжособистісних стосунків і зменшення соціального напруження, повинні враховувати як сприйняття, так і поведінку залучених осіб».