Світла тріада: відповідь психології на наші найглибші страхи щодо людської природи

Ви починаєте втрачати віру в людство через усе, що відбувається довкола? Якщо так — це цілком природно. Звичка до «думскролінгу» переконує нас у тому, що люди за своєю природою егоїстичні та байдужі.

За даними Американської психологічної асоціації, багато хто з нас страждає на так званий «розлад через заголовки» — емоційний стрес, спричинений новинними стрічками. З власного досвіду ми знаємо: чим більше негативних новин, тим темніше стає наше уявлення про людську природу.

Психологи досліджують темні сторони особистості вже не одне десятиліття. Особливу увагу привертає так звана темна тріада — макіавеллізм, нарцисизм і психопатія. Люди з вираженими цими рисами зазвичай схильні до маніпуляцій, зосереджені на собі та позбавлені емпатії.

У поєднанні зі звичкою постійно гортати тривожні новини та нашою природною схильністю до негативу це змушує нас сумніватися в доброті людської натури.

У відповідь на цей зсув у бік темного бачення людини американський психолог Скотт Баррі Кауфман разом із колегами запропонував іншу перспективу — він зосередився на світлих проявах людської природи у своєму дослідженні так званої «світлої тріади».

Світла тріада акцентує позитивні риси людської натури: кантіанство (ставлення до людини як до цінності самої по собі, а не як до засобу досягнення цілей), гуманізм і віру в людство. Люди з високими показниками за шкалою світлої тріади бачать цінність інших як таку, вірять у людську доброту та ставляться до ближніх із гідністю й повагою.

У своєму блозі для Scientific American Кауфман стверджує, що ці позитивні риси особистості «так само заслуговують на увагу науковців і розвиток у суспільстві, яке часом забуває, що добро існує не лише у світі — воно є в кожному з нас».

Коли ми дивимося на особистість у більш збалансований спосіб, то нагадуємо собі про широту можливостей, закладених у кожному з нас. Люди здатні на неймовірно зворушливі вияви доброти — так само, як і на вчинки егоїзму та жорстокості.

Усі ми поєднуємо риси як темної, так і світлої тріад. У своїх найкращих проявах ми товариські, позитивні, готові підтримати й пробачити. Людська природа не є чорно-білою. Приймаючи цю складність, ми вчимося бути співчутливішими — і до себе, і до інших.

Серед усіх викликів, із якими ми стикаємося сьогодні, дуже легко втратити відчуття спільної людяності. Але саме в такі часи важливо цього не допустити. Варто згадати про потенціал доброти, альтруїзму й співпереживання, який є в кожному з нас.

Ось кілька простих способів повернути собі надію:

Робіть маленькі добрі справи. Спробуйте почати з елементарних жестів — пропустити когось уперед у черзі, дати машині втиснутися в щільний потік або просто щиро усміхнутися. Такі дрібні прояви доброти можуть зробити чийсь день трохи світлішим, підняти настрій вам самим і надихнути тих, хто спостерігає за цим.

Виявляйте співчуття. Співчуття — це надзвичайно важлива якість. Почніть із себе: будьте м’якими й терплячими до власних труднощів. Практикуйте самоспівчуття — дозвольте собі слабкість у складні моменти. І з цієї ж позиції звертайтеся до інших. Пам’ятайте: кожна людина щось переживає. Трохи терпіння, кілька добрих слів або щире визнання чужих зусиль можуть змінити більше, ніж здається.

Поширюйте позитив. Замість того щоб надсилати тривожні новини в месенджери, спробуйте навмисно звертати увагу на добрі й натхненні історії — з власного життя, спільноти, роботи. Діліться статтями чи відео, які вселяють надію і нагадують про людську доброту. Таким чином ви допомагаєте протидіяти упередженості до негативу й формуєте більш світлий наратив про світ, у якому ми живемо.

Слухайте по-справжньому. У часи постійної розсіяності й поспіху здатність приділити людині повну увагу стає справжнім актом людяності. Дайте собі час — і по-справжньому слухайте. Це дозволяє іншому відчути себе побаченим, почутим і визнаним.

Коли ми повністю присутні в розмові й практикуємо так зване «радикальне слухання», ми не лише поглиблюємо зв’язок із людиною, а й створюємо простір, у якому вона може бути собою — без масок, захисту й напруги.

Разом із Робертом Бісвасом-Дінером ми написали книгу Radical Listening: The Art of True Connection («Радикальне слухання: мистецтво справжнього зв’язку»). Якщо вам цікаво дізнатися більше про цю концепцію — послухайте один із численних подкастів на цю тему.

Шукайте зв’язку через спільноту. Як соціальні істоти, ми розквітаємо завдяки зв’язкам з іншими. Включайтеся в життя спільноти: відвідуйте локальні події, приєднуйтесь до ініціатив із прибирання довкілля, запропонуйте допомогу у школі, долучіться до благодійних акцій або просто організуйте ранкову каву з сусідами. Такі активності не лише зміцнюють відчуття належності, а й нагадують: ми всі є частиною чогось більшого — і разом здатні змінювати світ на краще.

Кожен добрий вчинок і кожна щира розмова мають значення. Роблячи ці маленькі кроки, ви допомагаєте відновити надію на спільну людяність. І починається це з простого: з нашого вибору бути співчутливими, слухати уважно й бачити добро в інших.

Оригінал статті доступний за посиланням