Психопати інакше відчувають біль — навіть якщо тіло каже протилежне

Психопатія — слово, від якого по спині пробігає холодок. У масовій уяві воно давно стало синонімом зла: жорстокі вбивці, кримінальні історії, тривожні документалки на Netflix. Але сучасні дослідження відкривають іншу правду. Люди з вираженими психопатичними рисами справді інакше сприймають біль — і, можливо, саме це частково пояснює, чому їм так важко співпереживати іншим.

До таких висновків дійшли Софі Альшукрі та Мінна Лайонс, дослідниці з Ліверпульського університету імені Джона Мурса. Їхні експерименти — про те, як психопатія впливає на сприйняття болю, як власного, так і чужого, — додають нові, несподівані штрихи до портрету психопата.

Психопатичні риси — це не чорне й біле. Це спектр, на якому можна знайти кожного з нас. Однак лише крайні значення роблять риси клінічно значущими — настільки, щоб говорити про психопатію.

Люди з вираженими психопатичними рисами зазвичай демонструють підвищену переносимість болю. Дослідження 2022 року показало: при больовому стимулі у них фіксується знижена активність мозку. Наче сигнали тривоги просто не доходять до свідомості.

Але у свіжому експерименті Альшукрі та Лайонс з’ясувалося ще дещо цікавіше: не тільки власний біль, а й чужий психопати сприймають інакше.

У дослідженні використовували спеціальний пристрій, що прикладав невеликий круглий зонд до нігтя учасника — зі зростаючим тиском, створеним стисненим повітрям. Усе починалося з визначення больового порогу: того моменту, коли людина казала «боляче — далі не треба». Цікаво, що учасники з високим і низьким рівнем психопатії називали приблизно однакові пороги. Потім кожному з них подавали больові стимули різної сили, щоб уникнути звикання, і просили оцінити рівень болю за шкалою від 0 до 100.

Водночас фіксувалася шкірно-гальванічна реакція (SCR) — зміна потовиділення, пов’язана з роботою симпатичної нервової системи. Це один із показників, який активується під час стресу, загрози або потреби зосередитися — своєрідний тілесний маркер «внутрішньої тривоги».

Результати виявилися парадоксальними. Учасники з вираженими психопатичними рисами послідовно занижували свої оцінки болю — і за окремими стимулами, і за больовим порогом. Але при цьому їхній SCR — тобто фізіологічна реакція тіла — була такою самою, як у людей з низьким рівнем психопатії.

Тобто: тілесно — їм боляче. Але свідомість ніби це заперечує. Складається враження, що психопати справді інакше інтерпретують больові сигнали. Можливо, саме тому вони менш чутливі до наслідків ризику, частіше йдуть на насильство або ігнорують страждання інших. Вони не сприймають біль так, як більшість, — і не відчувають її як загрозу.

Раніше вже зазначалося, що у людей із психопатією знижена фізіологічна реакція на страх і покарання. Це дослідження дає цьому біологічне підтвердження.

У другій частині експерименту дослідниці перевіряли реакцію учасників на чужий біль. Їм показували візуальні образи — наприклад, руку, затиснуту дверима, або босу ногу, що наступає на битке скло. Сцени, які зазвичай викликають у більшості людей спонтанну тілесну відразу, внутрішній відгук, співчуття. Але не у всіх.

Люди з високим рівнем психопатії не лише заявляли, що майже не співпереживають, а й демонстрували знижену SCR-реакцію у відповідь на ці зображення. Така ж закономірність раніше спостерігалася у чоловіків-засуджених з психопатичними рисами.

Ці дані узгоджуються з дослідженням 2015 року: тоді було показано, що при вигляді чужого болю у людей з вираженою психопатією знижується активність мозку в зонах, пов’язаних з емпатією.

І що особливо важливо: одні й ті самі ділянки мозку, як з’ясувалося, обробляють як власний біль, так і сприйняття болю інших людей. У систематичному огляді восьми досліджень, проведеному Альшукрі та Лайонс, підкреслюється: якщо людина погано відчуває власний біль, вона, швидше за все, буде менш чутливою і до чужих страждань.

Відсутність емпатії у психопатів, можливо, не є вибором. Це може бути пов’язано з тим, як саме їхній мозок сприймає фізичні сигнали.

Чи варто боятися кожного, хто має високий больовий поріг? Звісно ж, ні. Дослідження 2022 року підкреслює: деякі психопатичні риси можуть бути корисними. Наприклад, стресостійкість і емоційна відстороненість — важливі якості для хірургів, працівників екстрених служб, військових.

Їхня здатність зберігати холодну голову в екстремальних ситуаціях дозволяє діяти швидко, раціонально, без емоційного перевантаження. Психопатія — не вирок. Це просто один із варіантів функціонування людської психіки. Іноді — небезпечний. А іноді — рятівний.