Криза ідентичності у жінок

Криза ідентичності – це коли у відповідь на просте запитання: «Хто ти?» виникає тривога, розгубленість та бажання втекти. Коли правила, за якими людина жила весь час, раптом перестали працювати. Те, що подобалося та приносило задоволення, зараз викликає лише розчарування. А нових правил ще просто немає.

Криза – це межовий стан між «було» і «буде», стан невизначеності та розгубленості, який може стати трансформацією та містком у краще життя, але в моменті проживається він дуже болісно.

Жіноча ідентичність формується на перетині фізіології, культури та особистої історії. А криза ідентичності часто виникає, коли ці компоненти починають конфліктувати між собою.

Соціальні правила та норми, які жінці прищеплювали з дитинства, спочатку сприймаються як непорушні постулати. Але з часом вона може зрозуміти, що ці правила їй не підходять. Вона вже відчуває дискомфорт, але ще не знає, як хоче жити насправді. У цей момент жінку більше турбує дискомфорт не від того життя, яке вона живе, а від невизначеності та нерозуміння, куди йти далі. І тут ідеться не про чіткий план дій, а більше про стратегічне бачення себе у майбутньому.

Фізіологічні зміни (як вагітність чи менопауза), тиск суспільства (бути гарною мамою, дружиною, успішною на роботі) та власні бажання часто не збігаються. Жінка відчуває розрив між тим, як вона бачить себе, і тим, що відбувається насправді. Коли соціальні ролі не відповідають внутрішнім потребам, з'являється розгубленість і втрата сенсу — це і є криза ідентичності.

Фраза, яка добре описує стан жінки, коли вона розуміє, що йде не туди. В цей момент буває багато ілюзій: не той партнер, не та країна, не та робота, все не те… І є великий ризик та спокуса зруйнувати все навколо, щоб побудувати нове. Можуть спливати давні образи на батьків, партнера, близьких друзів. Прагнення до самотності або відчуття самотності в натовпі. Жінці може здаватися, що її ніхто не розуміє, і це є відображенням її власних стосунків із собою, бо це вона себе не розуміє. І це лякає.
Звісно, це може бути правдою — стосунки можуть вичерпати себе, як і професія або дружба. Але якщо спочатку налагодити стосунки із самою собою, тоді набагато простіше приймати якісні рішення з користю для себе.

Із власної практики можу сказати, що багато жінок, пройшовши особисту терапію чи коучинг, знаходять гармонію з новою Я, і все інше налагоджується ніби само по собі. Стосунки покращуються, а діяльність розкривається по-новому. Це відбувається завдяки подоланню внутрішнього тиску та зменшенню проєкцій на зовнішній світ.
Тому психологу так важливо повертати клієнта до самого себе: до емоцій, думок і відчуттів, які переживає клієнт. У моменти кризи жінки схильні вірити в надзвичайне, магічне, тому вони легко звертаються до напрямків арт-терапії, таких як метафоричні карти, робота зі снами та інші.

Жінка не каже "я проживаю кризу". Жінка в таких випадках каже:

• я живу не своє життя
• мене ніхто не розуміє
• мені нічого не приносить радості
• я більше не знаю, чого хочу
• хочу знайти своє призначення
• хочу більше досягнень х 10-20, бо мене інші не радують.

За цими запитами часто ховається багато тривоги та нерозуміння: «А чого ж я хочу насправді?» Можна починати з дуже простих речей — переглянути гардероб, змінити зачіску або зацікавитись новими жанрами мистецтва. У багатьох жінок є забуті бажання, які не вдалося реалізувати з різних причин: співати, малювати, грати на музичному інструменті, танцювати, вести блог. Такі, здавалося б, прості речі можуть допомогти виражати емоції та краще прислухатися до себе й своїх бажань.

Жінка може отримати новий досвід та враження і потім закинути заняття, але в моменті це може стати каталізатором до нових змін. Поки клієнтка шукає для себе, чим зайнятись, вона таким чином уже досліджує себе — що їй відгукується, а що ні. Вона починає чути себе, замість того щоб картати себе.

Криза ідентичності відкриває унікальну можливість для глибинної саморефлексії та особистісної трансформації. Дослідження показують, що жінки часто зосереджуються на пошуку зовнішніх рішень внутрішніх конфліктів – змінюють роботу, стосунки, місце проживання. Однак, як зазначають численні психологи, ключ до вирішення кризи лежить у площині малих, але послідовних кроків самопізнання.

Тож я рекомендую розпочати з експериментування. Нові захоплення, творчі практики та різноманітні способи самовираження стають своєрідним містком до глибшого розуміння власних потреб і прагнень. Такі експерименти дозволяють безпечно розширювати межі комфортної зони та відкривати нові аспекти особистості, що згодом формують оновлену, більш цілісну ідентичність.

Що важливо переглянути в процесі роботи з клієнтом

• знайомство з собою новою: цінності, цілі, бажання, принципи
• нові кордони: з близьким та дальнім колом
• баланс між обов'язками та особистими потребами
• ставлення до власного тіла та здоров'я
• джерела наповнення та підтримки
• стратегії подолання стресу.