Грумінг як форма маніпуляції: виявлення, наслідки та робота з жертвами

Термін «грумінг» (англ. grooming) спочатку походив від слова groom, яке в староанглійській мові означало «молодий чоловік, слуга» (grome). Пізніше в англійській мові воно набуло значення «доглядати, приводити до ладу», особливо стосовно тварин.

У сучасному кримінологічному та психологічному контексті грумінг розуміється як цілеспрямована підготовка жертви до подальшої експлуатації, що відображає початковий сенс слова — «приведення у потрібний стан». Особливо широко цей термін використовується для позначення маніпулятивної поведінки дорослих, спрямованої на встановлення довірливих стосунків із дитиною чи підлітком з метою сексуальної експлуатації.

З розвитком цифрових технологій з’явився термін «кібергрумінг» — процес встановлення контакту з жертвою через інтернет-платформи, соціальні мережі та месенджери.

Грумінг — це поступовий процес маніпуляції, під час якого зловмисник завойовує довіру жертви, знижуючи її здатність чинити опір. Розвиток цієї динаміки може тривати від кількох днів до місяців або навіть років.

1. Зміни в поведінці дитини чи підлітка

• Секретність: дитина приховує переписки, раптово закриває екран телефону при появі дорослих.
• Емоційна нестабільність: тривожність, депресія, різкі перепади настрою.
• Соціальна ізоляція: зменшення контактів з друзями, втрата інтересу до колишніх захоплень.

2. Підозріла поведінка в інтернеті

• Надмірне проведення часу в мережі, особливо вночі.
• Поява нових «друзів» у соцмережах, про яких дитина не хоче розповідати.
• Видалення повідомлень, історії переглядів або використання прихованих чатів.

3. Неочікувані подарунки або гроші

• Отримання подарунків, грошей, техніки від незнайомих осіб або нових знайомих.
• Відмова пояснити походження цих речей.

4. Втягнення в інтимні теми

• Недоречні розмови на сексуальні теми, часто у вигляді гри або «довірливих бесід».
• Прохання надіслати особисті фотографії (спочатку нейтральні, потім більш відверті).
• Поступове навіювання думки, що «це нормально» і «всі так роблять».

Грумінг може мати руйнівні наслідки для жертви. Це не просто епізод маніпуляції, а процес, який змінює психологічне сприйняття дитини та формує специфічні моделі поведінки, що ускладнюють подальшу адаптацію.

Психологічні наслідки:

• Формування залежності від маніпулятора.
• Відчуття провини та сорому, яке заважає звернутися по допомогу.
• Розвиток тривожних і депресивних розладів.
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Соціальні наслідки:

• Зниження успішності, проблеми в школі.
• Деструктивні відносини з оточенням (друзями, батьками).
• Ризик повторної віктимізації в майбутньому.

Психологічна підтримка жертв грумінгу має бути комплексною та враховувати не лише отриману травму, а й особливості формування довірчих відносин.

1. Створення безпечного простору

• Жертва повинна відчувати безпеку та розуміти, що розмова залишиться конфіденційною.
• Уникати звинувачень і питань на кшталт «Чому ти йому довіряв(ла)?».

2. Діагностика стану

• Використання тестів і методик для виявлення ПТСР, тривожних і депресивних розладів.
• Визначення рівня довіри до дорослих після пережитої травми.

3. Методи психотерапії

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) – допомагає скоригувати деструктивні думки та повернути контроль над своїм життям.
• Терапія, заснована на травмі – сприяє опрацюванню негативного досвіду та зниженню тривожності.
• Групова терапія – дає жертві змогу зрозуміти, що вона не самотня.

4. Робота з сім’єю

• Роз’яснення природи грумінгу та механізмів маніпуляції.
• Формування довірчих відносин між батьками та дитиною.
• Спільна розробка стратегій безпеки в інтернеті.

Навчання дітей і підлітків цифровій безпеці:

• Не додавати в друзі незнайомих людей.
• Не ділитися особистою інформацією (адресою, телефоном, фото).
• Негайно повідомляти дорослим, якщо хтось змушує «зберігати таємницю».

Рекомендації батькам і педагогам:

• Відкрито говорити з дітьми про ризики в інтернеті.
• Використовувати нейтральну термінологію (без залякування).
• Учити розрізняти довіру та маніпуляцію.

1. Whittle, H., Hamilton-Giachritsis, C., & Beech, A. (2013). "Victims' voices: The impact of online grooming and sexual abuse." Qualitative Social Work, 12(3), 351–368. Дослідження присвячене впливу онлайн-грумінгу та сексуального насильства на жертв, засноване на їхніх власних розповідях і досвіді.

2. Kloess, J. A., Beech, A. R., & Harkins, L. (2014). "Online child sexual exploitation: Prevalence, process, and offender characteristics." Trauma, Violence, & Abuse, 15(2), 126–139. Автори розглядають поширеність онлайн-експлуатації дітей, процеси, пов’язані з цим злочином, і характеристики правопорушників.

3. Williams, R., Elliott, I. A., & Beech, A. R. (2013). "Identifying sexual grooming themes used by internet sex offenders." Deviant Behavior, 34(2), 135–152. Стаття аналізує основні теми та стратегії, які використовують інтернет-злочинці при сексуальному грумінгу.

4. Craven, S., Brown, S., & Gilchrist, E. (2006). "Sexual grooming of children: Review of literature and theoretical considerations." Journal of Sexual Aggression, 12(3), 287–299. Огляд літератури та теоретичних аспектів сексуального грумінгу дітей, що надає глибоке розуміння цього явища.

Грумінг – це прихована, але вкрай небезпечна форма маніпуляції, яка має довготривалі наслідки для жертви. Робота психологів у цьому напрямку вимагає глибокого розуміння динаміки маніпуляції, методів діагностики та підтримки жертв.

Тільки комплексний підхід, що включає профілактику, терапію та навчання цифровій безпеці, дозволить зменшити поширеність грумінгу та допомогти його жертвам повернути контроль над своїм життям.