У владі сну: як недосип живить конспірологічне мислення

Дослідження Деніела Джоллі, доцента кафедри соціальної психології, та Івана Динника, наукового співробітника кафедри психології Ноттінгемського університету, показують, як поганий сон може підживлювати віру в теорії змови.

Теорії змови захоплюють уяву. Вони пропонують прості пояснення складних подій, часто включаючи таємні змови могутніх груп. Від віри в те, що висадка на Місяць була сфальсифікована, до заяв про фальсифікацію виборів – теорії змови формують суспільну думку та впливають на поведінку.

Дослідження вивчають когнітивні упередження, соціальні впливи та риси особистості, щоб зрозуміти, чому люди вірять у теорії змови. Однак такі дослідження часто нехтують тонкими повсякденними впливами на конспірологічне мислення, такими як стрес або сон.

Нове дослідження Деніела Джоллі та Івана Динника показує, що погана якість сну відіграє ключову роль у вірі в змову.

Сон має вирішальне значення для психічного здоров’я, регуляції емоцій і когнітивних функцій. Поганий сон пов’язаний із підвищеною тривожністю, депресією і параноїдальними настроями – всі ці стани також пов’язані з вірою у змову.

Однак сон рідко згадується як фактор пояснення теорій змови.

Одне з досліджень показало, що безсоння – клінічний розлад – впливає на переконання у змові. Спираючись на цю роботу, дослідження, опубліковане в Journal of Health Psychology, розглянуло, як погана якість сну, що не є клінічним станом, впливає на віру в змови.

У першому з проведених досліджень 540 учасників пройшли стандартну оцінку якості сну, перш ніж прочитати про пожежу в соборі Паризької Богоматері у 2019 році. Половина ознайомилася з конспірологічною версією, що припускає приховування фактів, тоді як інша половина прочитала фактичний звіт про нещасний випадок. Результати показали, що учасники з гіршою якістю сну були значно більш схильні вірити в конспірологічну версію подій.

У другому дослідженні, в якому взяли участь 575 осіб, вивчалися психологічні чинники, такі як депресія, параноя та гнів, щоб зрозуміти, як поганий сон сприяє вірі в теорії змови.

Результати підтвердили, що погана якість сну пов’язана з вірою у змови, а депресія є найсильнішим чинником цього зв’язку. Іншими словами, посилення депресії допомогло пояснити, чому погана якість сну корелює з конспірологічним мисленням.

Хоча дослідження виявило зв’язок між поганим сном і вірою у змови, воно не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Інший фактор може лежати в основі обох явищ.

Наприклад, хронічний стрес або тривожність можуть сприяти як поганому сну, так і підвищеній схильності до конспірологічного мислення. Покращення психічного здоров’я може бути так само важливим, як і поліпшення сну.

Водночас дослідження позбавлення сну показують, що нестача сну може посилювати гнів, депресію і параною. Це може зробити людей більш вразливими до дезінформації, як показано в дослідженні.

Майбутні дослідження можуть використовувати контрольовані експерименти для вивчення того, як поганий сон сприяє вірі у змови. Дослідження вже показують, що гостра нестача сну посилює тривожність і депресію порівняно з нормальним сном. Подібне дослідження могло б перевірити, чи сприяє сильний дефіцит сну посиленню віри у змови.

Віра у змови – це не просто безневинна цікавість; вона може мати серйозні наслідки у реальному світі.

Її пов’язують із небажанням вакцинуватися, запереченням зміни клімату та насильницьким екстремізмом. Розуміння чинників, що сприяють їхньому поширенню, має вирішальне значення для боротьби з дезінформацією та сприяння ухваленню обґрунтованих рішень.

Результати дослідження Деніела Джоллі та Івана Динника показують, що покращення якості сну може зменшити віру у змови. Втручання, спрямовані на поліпшення сну, такі як терапія безсоння або ініціативи громадського здоров’я, можуть допомогти протистояти конспірологічному мисленню.

Більшість досліджень теорій змови зосереджені на стилях мислення та соціальних впливах. Однак це дослідження виділяє сон як ключовий фактор, що вказує на те, що поганий сон може не тільки впливати на здоров’я і благополуччя, а й формувати наше світосприйняття.

Водночас сон – це лише частина головоломки.

Віра у змови, ймовірно, виникає через поєднання когнітивних упереджень, соціальних впливів, емоційних станів та особистих світоглядів. Безліч людей, які погано сплять, не піддаються теоріям змови. Майбутні дослідження повинні вивчити, як поганий сон взаємодіє з іншими відомими предикторами віри у змови.

Приділяючи пріоритетну увагу якісному сну, ми можемо покращити як своє психічне, так і фізичне здоров’я, одночасно зміцнюючи нашу здатність критично мислити і протистояти дезінформації у дедалі складнішому світі.