Книга – не «цап-відбувайло»
Швидкі рішення, радикальні ініціативи “культурної революції” по позбавленню від всього ворожого - де її межа, де межа тих емоцій, які ховаються за цими ініціативами, а саме головне, що нами керує при цьому? Який погляд у нас на книгу - як просто на конструктор людської свідомості чи як на доступну можливість для людини сконструювати свою свідомість самій за допомогою книги?