Турбота сьогодні — процвітання завтра: незгасна сила материнської ніжності

Материнська ласка в дитинстві має довготривалий вплив на формування особистості та майбутні життєві успіхи — свідчить нове дослідження Американської психологічної асоціації.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі American Psychologist, ніжне й тепле ставлення матері до дитини в ранньому віці позитивно впливає на розвиток ключових рис особистості — відкритості, сумлінності та доброзичливості. А ці риси, у свою чергу, тісно пов’язані з навчальними досягненнями, професійним зростанням, станом здоров’я та загальним добробутом.

«Особистісні риси є потужними предикторами життєвих результатів — від успіхів у навчанні та кар’єрі до фізичного й психічного здоров’я», — зазначає докторка Джасмін Верц, провідна авторка дослідження, професорка психології Единбурзького університету. «Наші результати свідчать: створення позитивного виховного середовища в ранньому дитинстві справляє хоч і помірний, але суттєвий і стійкий вплив на розвиток цих ключових якостей».

Як відбувалося дослідження

У рамках лонгітюдного дослідження, що охопило 2232 однорідних близнюків у Великій Британії (51,1% — дівчата), вчені простежували розвиток дітей від народження до 18 років. Такий дизайн дозволяє враховувати як генетичні, так і середовищні чинники, порівнюючи дітей, які виросли в одній родині.

Матерів відвідували вдома й просили розповісти про виховання кожної дитини. Поведінку матерів оцінювали спеціально підготовлені спостерігачі, звертаючи увагу на прояви тепла й ласки.

Виявилося, що діти, яких у віці 5–10 років виховували з більшою ніжністю, у 18 років мали вищі показники відкритості, сумлінності та доброзичливості.

Чому це важливо

За словами Верц, навіть незначні зміни в особистісних рисах можуть із часом мати відчутний суспільний ефект — зокрема розвиток сумлінності, що є надійним індикатором освітніх, професійних та здоров’ячих досягнень. Позитивне материнське виховання здатне формувати ці риси з раннього віку — і передаватися між поколіннями.

Водночас дослідники не виявили стійкого зв’язку між материнською ніжністю та екстраверсією або нейротизмом. Це свідчить про те, що на формування цих рис, імовірно, більше впливають інші чинники — зокрема стосунки з однолітками, життєвий досвід або пізні втручання.

Вплив на політику та практику

Результати дослідження підкреслюють необхідність врахування як спадковості, так і виховного середовища при розробці програм розвитку особистості. За словами Верц, висновки мають практичну цінність для освітян, фахівців із психічного здоров’я та соціальних служб:

«Сумлінність — одна з найточніших ознак успішності у навчанні й на роботі. Програми, які зміцнюють емоційний зв’язок між батьками й дітьми, можуть мати значний позитивний вплив на результати в освіті, психологічному здоров’ї та соціальній адаптації».

Серед таких програм:

– соціальна підтримка сімей із низьким доходом,
– доступ до психотерапії для батьків із депресією або тривожними розладами,
– тренінги, які допомагають батькам будувати емоційно стійкі стосунки з дітьми.

Зменшення соціальної нерівності

Дослідження також відкриває можливості для створення програм батьківської освіти, спрямованих на подолання нерівності в розвитку особистості, зумовленої соціально-економічним статусом або родинною динамікою:

«Якщо з раннього дитинства впроваджувати виховні практики, які сприяють розвитку позитивних якостей, ми зможемо скоротити розрив у життєвих шансах між дітьми з різних соціальних середовищ», — підсумовує Верц.